Menschen und Gedanken

Veröffentlicht: August 19, 2008 in Gedanken


якось дивно… життя складається з маленьких моментів-шматочків. як мозаїка. і кожен момент по-своєму важливий. думка, яка вражає в дану хвилину: в оці моменти за якимось принципом – чи без нього – потрапляють люди. ти їх не знаєш, їх не було двадцять років і ще кількасот днів…і тут раптом саме в отой момент вони з'являються. здебільшого – щоб в наступний момент…день…місяць зникнути і забутись. але іноді, щоб залишитися надовше. іноді – доти, доки себе пам'ятаєш… „природний відбір“ цілком випадковий і нелогічний. ти зустрічаєш людину, і не звертаєш уваги. або мимоволі фіксуєш. проходить ще один момент: слово, погляд, дощ… – і вона стає трішки ближчою. І знову „відбір“, хтось тут – без причини – розчиняється вже в теперішньому; хтось – без причини – залишається. Залишається на тій же відстані, або ж повільно – або стрімко – наближається, торкається тебе, твоїх думок, ідей, почуттів… чи волосся. Хтось лякається і відступає, хтось не розуміє, для когось це вершина, або тут же „мінус“-„мінус“: відштовхується… Інші притягуються і притягують, іноді слабко в якійсь постмодерній дивоабсурдистській атмосфері, іноді сильно до „боляче“. І лише тоді справді страшно. Бо знаєш: відірвеш тільки „з тканиною“ і не знати, чи воно залатається. Але саме тоді люди тенденційно зникають. І тоді назавжди. Але відпустити їх – необхідно. Просто треба. Не знаю, чому.
…Бо надворі осіння злива…

Advertisements

Kommentar verfassen

Trage deine Daten unten ein oder klicke ein Icon um dich einzuloggen:

WordPress.com-Logo

Du kommentierst mit Deinem WordPress.com-Konto. Abmelden / Ändern )

Twitter-Bild

Du kommentierst mit Deinem Twitter-Konto. Abmelden / Ändern )

Facebook-Foto

Du kommentierst mit Deinem Facebook-Konto. Abmelden / Ändern )

Google+ Foto

Du kommentierst mit Deinem Google+-Konto. Abmelden / Ändern )

Verbinde mit %s